Проєкт «Я маю право»: як стати присяжним і які справи вони розглядають

Міністерство юстиції України у межах проєкту «Я маю право» пояснило, хто такі присяжні, як ними стати та які справи розглядаються за їх участю.

Статтею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Присяжний – це особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Присяжними можуть бути: громадяни України, віком від 30 до 65 років, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, і володіють державною мовою.

Присяжними не можуть бути:

особи, визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними, або які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;

особи, які мають незняту чи непогашену судимість;

особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

народні депутати України, члени, Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, апаратів судів, державні службовці, адвокати, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя.

Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Крім того, голова суду увільняє від виконання обов’язків присяжного:

особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або

утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;

керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;

особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;

іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

Аби стати присяжним, потрібно звернутися до місцевої ради із заявою про включення до списку присяжних.

«Саме органи місцевого самоврядування формують і затверджують список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до присяжних та дали згоду бути присяжними», – пояснили у Міністерстві юстиції. 

Список присяжних направляється у відповідний суд. Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі у конкретній справі.

Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні.

Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність.

Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк для закінчення розгляду справи, розпочатої за їхньою участю.

Справи, до яких залучаються присяжні

У цивільних справах розглядають справи про:

обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатною;   

визнання особи безвісно відсутньою чи померлою;

усиновлення;

надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

У кримінальних справах розглядають справи про злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі.

При розгляді справ у суді присяжні зобов’язані, зокрема, не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання.

Час виконання присяжними обов’язків у суді зараховується до трудового стажу (роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ними обов’язків в суді), зберігаються всі гарантії та пільги за місцем роботи, а також присяжних не можна звільняти чи переводити на іншу роботу без їх згоди.

Присяжному за час виконання ним обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду. При цьому враховується фактично відпрацьований час, до якого належить:

ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;

участь присяжного в судовому засіданні;

перебування присяжного в нарадчій кімнаті;

час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).

Присяжним відшкодовують витрати на проїзд, наймання житла і виплачують добові.

Джерело: Українське право

Для отримання винагороди, присяжний має написати заяву.