Серед учасників міжнародної конференції «Українське правосуддя — вимір у контексті європейських стандартів», організованої Центром політико-правових реформ, виявився й заступник Генерального прокурора Михайло ГАВРИЛЮК. Як у ГПУ ставляться до президентського проекту закону «Про прокуратуру», і чого чекають від запланованих змін? Про це кореспондентка «ЗіБ» запитала в Михайла Івановича.
— Зараз усі обговорюють проект нового закону «Про прокуратуру». Недавно до Києва у зв’язку із цим навіть приїжджали експерти Венеціанської комісії, які зустрілися з Генпрокурором. Як у прокуратурі ставляться до запропонованих змін?
— Насправді в розробленні обговорюваного сьогодні законопроекту працівники прокуратури безпосередньої участі не брали. Ми тільки співпрацювали з експертною групою, направляли у відповідь на її запити відповідні аналітичні матеріали та статистику. Безумовно, ті новели, які є в документі, ми обговорювали. Сподіваємося, що вони якоюсь мірою піднімуть авторитет органів
прокуратури й дадуть змогу реалізувати повноваження, надані їм цим законом.
— Що можете сказати про передбачені проектом новели?
— Можу сказати, що в ньому дуже багато новел. Одна з ключових новацій — створення органів прокурорського самоврядування, які формуватимуть кадровий потенціал. Вони займуться як призначенням на адміністративні посади, так і прийняттям рядових працівників. Вирішення питань щодо притягання до дисциплінарної відповідальності теж будуть у компетенції органів прокурорського самоврядування.
Звичайно, ці новели ще необхідно вдосконалювати, вивчати практику роботи органів суддівського самоврядування, тому що в Україні вони діють не один десяток років. Думаю, нам ще буде корисний їхній досвід для того, щоб це нововведення в прокуратурі прижилося й ефективно запрацювало.
— А що стосується одіозного загального нагляду, за який прокуратуру традиційно критикували?
— Згідно з проектом функцією загального нагляду прокуратура не наділена. Її представники не забезпечуватимуть проведення перевірок на підприємствах щодо дотримання ними чинного законодавства, як було ще кілька років тому. Але для того, щоб забезпечити покладену на прокуратуру конституційну функцію представництва інтересів держави та громадянина в судах, у проекті закону передбачені відповідні повноваження — отримання пояснень, матеріалів. Про це йдеться в ст.24 проекту.
Думаю, всі розуміють, що неможливо позбавити прокуратуру окремих функцій, прописаних в Основному Законі. Аби забезпечити виконання ст.121 Конституції, необхідно чітко обумовити повноваження прокурора, що стосуються здійснення даних функцій, а також механізми, які будуть це забезпечувати. Такі норми визначені в ст.24 проекту, згідно з якою прокурор дійсно може витребувати певні матеріали.
Мова йде перш за все про підприємства державної та комунальної власності. Що ж до фізичних осіб, то отримати необхідні матеріали можна буде тільки з їхньої згоди. Ми вважаємо, це положення необхідне для того, щоб прокурор у разі виявлення порушення інтересів держави міг правильно, відповідно до вимог закону сформулювати позовні вимоги. Для цього йому потрібно провести невелику за обсягом перевірку, щоб переконатися в наявності таких порушень, завданих збитків, проконсультуватися з фахівцями та зробити певний висновок.
Причому здійснювати функцію представництва прокуратура може тільки за наявності двох підстав: коли є факт порушень, але відповідний держорган не діє та в випадку, коли державним інтересам завдається шкода, а орган, який міг би їх захищати, відсутній.
Що стосується захисту інтересів фізосіб, то в законі зазначено: йдеться про неповнолітніх, недієздатних і обмежено дієздатних. Думаю, група, яка розробляла цей проект, виходила з того, що в Україні мають місце порушення майнових, соціальних, правових прав тих же неповнолітніх і органи, створені для їх захисту, часто неналежним чином виконують
відповідну роботу. Отже, на цій стадії необхідне втручання прокуратури.
— Як ви вважаєте, прокуратура й суспільство готові до змін, передбачених у проекті закону?
— Не можу стверджувати, але думаю, що так.
_03_03.png)
