Рішення РСУ щодо організації слідчих суддів у неробочий час

Рішення РСУ щодо організації слідчих суддів у неробочий час

Чисельність слідчих суддів і працівників апарату, які залучаються до чергування в неробочий час, має визначатися зборами суддів. Такий висновок зробила РСУ у рішенні №40, текст якого друкує «Закон і Бізнес».

Рада суддів України

Рішення

2 липня 2018 року                            м.Київ                                 №40

Щодо питань організації слідчих суддів у неробочий час

Відповідно до пп.1, 4 ч.8 ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів розробляє та організовує виконання заходів щодо поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів, звертається з пропозиціями щодо питань діяльності судів до органів державної влади та місцевого самоврядування.

У практичній діяльності місцевих загальних судів виникають питання щодо організації роботи слідчих суддів та працівників апарату суду в неробочий (вихідні та святкові дні) та надурочний час, у зв’язку з необхідністю прийому та розгляду клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження.

Вказані питання стосуються таких аспектів діяльності суддів місцевих судів:

— можливості запровадження графіка чергування для слідчих суддів у вихідні та святкові дні;

— визначення випадків (днів), які потребують

установлення чергування для слідчих суддів у неробочий час, і категорій справ, щодо яких слід установлювати таке чергування;

— можливості прийому, реєстрації працівниками апарату суду й розгляду слідчими суддями клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження після закінчення робочого часу;

— порядку видачі розпорядчих документів про встановлення робочих днів та годин слідчим суддям і працівникам апарату суду, які залучаються до роботи в неробочий час (вихідні та святкові дні), а також до роботи в надурочний час;

— оплати та компенсації роботи слідчих суддів і працівників апарату суду в неробочий час (вихідні та святкові дні), а також роботи в надурочний час.

Відповідно до ст.3 Кримінально процесуального кодексу слідчий суддя — суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення в порядку, передбаченому процесуальним кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому ст.247 КПК, — голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, мм.Києва та Севастополя.

Актуальність питань, пов’язаних з організацією роботи слідчих суддів, відображається в статистичних даних.

За даними судової статистики, у 2017 році в місцевих та апеляційних судах перебувало на розгляді майже 3,9 млн справ і матеріалів. Слід відзначити, що впродовж останніх трьох років щорічно надходить близько 3,4 млн справ і матеріалів.

Разом з тим до слідчих суддів місцевих судів у 2017 році надійшло 706,7 тис. клопотань слідчих, прокурорів та інших осіб. 76% від розглянутих задоволено.

Також слідчими суддями постановлено 152,2 тис. ухвал про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Розгляд таких справ здійснюється слідчим суддею Апеляційного суду АРК, апеляційного суду області, мм.Києва та Севастополя. Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання, зокрема про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, протягом 6 год. з моменту його отримання.

Таким чином, зберігається тенденція до збільшення загальної кількості справ цієї категорії.

Законодавче регулювання питань щодо організації роботи слідчих суддів і працівників апарату суду в неробочий (вихідні та святкові дні) та надурочний час передбачає таке.

У ч.1 ст.2 КПК до завдань кримінального провадження віднесено забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду кримінального провадження з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до чч.1, 2 ст.28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія чи процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування в розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (у частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд.

Згідно з ч.6 ст.115 КПК, якщо відповідну дію належить учинити в суді або в органах досудового розслідування, строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.

Згідно з чч.3, 6 ст.35 КПК визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що перебувають на розгляді в суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в постановленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень.

Порядок функціонування АСДС, в тому числі видачі вироків, ухвал суду та виконавчих документів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів вироків, ухвал суду та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

У п.2.3.13 розд.I положення (у редакції від 15.09.2016, яка продовжує дію до підключення судів до модуля автоматичного розподілу справ), зазначається, що збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматичного розподілу судових справ, які відповідно до законодавства підлягають реєстрації та/або розгляду в неробочі дні.

У п.7 розд.VIII положення (у редакції від 2.03.2018) визначено, що для кожного автоматичного розподілу справи або матеріалів кримінального провадження формується список компетентних суддів шляхом виключення з повного штатного списку суддів відповідного суду тих, які не можуть брати участь у розподілі через відсутність необхідної спеціалізації або через об’єктивні обставини, визначені в пп.4 та 5 розд.VIII цього положення.

Згідно з пп.5 п.4 розд.VIII цього положення не розподіляються щодо конкретного судді справи та матеріали кримінального провадження, що надійшли в день відсутності судді на робочому місці — за наявності в табелі обліку робочого часу щодо нього відомостей про підстави відсутності на роботі (з нез’ясованих причин; через виклик повісткою до суду, правоохоронних органів, військових комісаріатів, за листком тимчасової непрацездатності, за наказом про відрядження, про надання відпустки, про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення тощо), підтверджених первинними документами.

Законом «Про судоустрій і статус суддів» визначається організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні. Згідно з його ч.3—5 ст.15 у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснює Єдина судова інформаційна (автоматизована) система в порядку, встановленому процесуальним законом. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також іншими передбаченими законом випадками, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді справ.

За змістом ч.1 ст.128 закону «Про судоустрій і статус суддів», збори суддів є зібранням суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань. Збори суддів обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають із цих питань рішення, що є обов’язковими для суддів та працівників цього суду (п.1 ч.5 ст.128 закону).

Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду (ч.6 ст.21).

Відповідно до пп.6, 9 ч.1 ст.24 закону голова місцевого суду: забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду; вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів.

Відповідно до ч.2 ст.24 закону голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази й розпорядження.

У чч.1, 2 ст.135 закону визначено, що суддівська винагорода регулюється законом та не може визначатись іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з положеннями ст.72 Кодексу законів про працю робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст.107 цього кодексу.

Порядок та умови оплати праці державних службовців і працівників патронатної служби встановлюється відповідно до законів «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів «Питання оплати праці працівників державних органів» від 18.01.2017 №15, Положення про помічника судді, затвердженого рішенням РСУ від 18.05.2018 №21.

Відповідно до абз.1 ч.4 ст.56 закону «Про державну службу» для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань державні службовці, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі наказу (розпорядження) керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової

організації (за наявності), зобов’язані з’явитися на службу та працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час. За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація в розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.

Заслухавши та обговоривши інформацію члена РСУ В.Маслова щодо деяких питань організації роботи слідчих суддів у неробочий час (вихідні та святкові дні) та надурочний час, відповідно до ст.133 «Про судоустрій і статус суддів», положення про РСУ, затвердженого позачерговим Х з’їздом суддів 16.09.2010 (з подальшими змінами), Рада суддів

ВИРІШИЛА:

1. З метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання норм КПК щодо прийому та розгляду клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження в розумні строки суди мають уживати організаційних заходів, спрямованих на забезпечення роботи (чергування) слідчих суддів та працівників апарату суду в неробочий час (вихідні та святкові дні).
2. Організація роботи (чергування) слідчих суддів та працівників апарату суду в неробочий час (вихідні та святкові дні) належить до питань внутрішньої діяльності суду та роботи конкретних суддів і працівників апарату суду, а тому є компетенцією зборів суддів.
3. Чисельність слідчих суддів та працівників апарату суду, що залучаються до роботи (чергування) в неробочий час (вихідні та святкові дні) має визначатися зборами суддів з урахуванням необхідності виконання норм

КПК щодо прийому й розгляду клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження в розумні строки.

4. Рішення зборів суддів щодо організації роботи (чергування) слідчих суддів у неробочий час (вихідні та святкові дні) не може розглядатись як утручання в процес об’єктивного та неупередженого розподілу матеріалів кримінального провадження між суддями чи порушення принципу випадковості (вірогідності), оскільки компетенція зборів суду поширюється на питання визначення кількості слідчих суддів окремо для кожного суду й питання щодо організації внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів.
5. За рішенням зборів суддів місцевого загального суду, робота (чергування) у неробочий час (вихідні та святкові дні) може здійснюватися одним слідчим суддею, що не є порушенням принципу випадковості (вірогідності) під час розподілу матеріалів кримінального провадження.
6. Визначення днів, упродовж яких слідчі судді та працівники апарату суду залучаються до роботи (чергування) в неробочий час (вихідні та святкові дні), а також категорій клопотань, для розгляду яких установлюється таке чергування, має здійснюватися за рішенням зборів суддів з урахуванням необхідності виконання норм КПК щодо розгляду клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження в розумні строки.
7. Прийом та реєстрація клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження має здійснюватись апаратом суду впродовж робочого часу, визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку суду чи в рішенні зборів суддів щодо організації роботи суддів та працівників апарату суду в неробочий час (вихідні та святкові дні) і надурочний час.
8. Розгляд клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження слідчим суддею має здійснюватись упродовж робочого часу, визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку суду чи у рішенні зборів суддів щодо організації роботи суддів та працівників апарату суду в неробочий час (вихідні та святкові дні) і надурочний час. Як виняток судовий розгляд може бути продовжено після завершення робочого часу з метою дотримання принципів безперервності та розумних строків судового розгляду.
9. З метою забезпечення виконання рішень зборів суддів місцевого суду про встановлення чергування слідчих суддів та апарату суду голова суду має право видати наказ, яким затвердити графік чергувань і список чергових слідчих суддів. Відносно працівників апарату суду відповідний наказ видає керівник апарату суду.
10. На підставі наказів голови суду та керівника апарату про встановлення чергування слідчих суддів та апарату суду складається табель обліку використання робочого часу, в якому проставляються відпрацьовані години.
11. Організація роботи слідчих суддів і працівників апарату суду в надурочний час здійснюється в тому ж порядку, що й організація роботи в неробочий час (вихідні та святкові дні).
12. Оплата роботи суддів та працівників апарату, що залучаються до роботи в неробочий час (вихідні та святкові дні) й надурочний час має здійснюватись відповідно до положень стст.72, 107 ЗКпП, абз.1 ч.4 ст.56 закону «Про державну службу» на підставі

наказу голови суду та керівника апарату й табеля обліку використання робочого часу.

13. Робота суддів і працівників апарату понад установлену тривалість робочого дня, а також у неробочий час (вихідні та святкові дні) може компенсуватися наданням іншого дня відпочинку відповідно до положень стст.72, 107 КЗпП, абз.1 ч.4 ст.56 закону «Про державну службу» на підставі наказу голови суду та керівника апарату й табеля обліку використання робочого часу.

Голова                                 О.ТКАЧУК

Джерело: «Закон і Бізнес»