Чистка чи відновлення?

Василь Онопенко: «Відповідальність судді не може бути абстрактною. Повинні бути конкретне правопорушення й конкретна відповідальність»

Проект люстраційного закону необхідно доопрацювати й направити до Венеціанської комісії. Про це заявив журналістам голова Ради суддів Василь Онопенко. На його думку, саме судді зацікавлені у відновленні довіри до судової системи. Одним із кроків до цього може стати створення спеціального дисциплінарного суду. Крім того, В.Онопенко розповів про ситуацію в Криму та про те, що нині кримських суддів орієнтують на те, щоб вони перебиралися до «континентальної» України. Керівник РСУ запевнив, що всі, хто цього потребуватиме, будуть працевлаштовані.

«Дати оцінку діям судді може лише вищий суд»

Після того як парламент прийняв у першому читанні законопроект «Про відновлення довіри до судової системи України» (№4378-1), служителі Феміди вчергове нагадали законодавцеві про необхідність узгоджувати свої рішення з європейськими стандартами. На цьому насамперед наголосив і В.Онопенко під час прес-конференції. Голова РСУ підкреслив, що у відновленні довіри до судової влади

зацікавлені як звичайні громадяни, так і насамперед судді. «Це питання турбує нас протягом багатьох років. Ми, судді, — за відновлення довіри до судової системи, за перевірку діяльності тих суддів, які грубо порушили чинне законодавство», — заявив Василь Васильович.

Він також нагадав, що й у Верховного Суду, й у нього особисто є «свої рахунки» з такими горе-суддями. «Але це не означає, що ми повинні мститись і діяти в незаконний спосіб», — наголосив В.Онопенко. На його думку, проводити люстрацію на майданах, змушувати суддів під дулом автомата каятися, як це було недавно, неправильно. І добре, що цей процес уві­йшов у правове русло. «Незаконними методами відновити довіру до судової системи не вдасться. Інакше ми отримаємо протилежний результат», — констатував В.Онопенко.

Голова РСУ назвав правильним крок законодавця, який підтримав проект люстраційного закону в першому читанні, а не в цілому. Адже документ ще треба доопрацювати, після цього він має бути спрямований на експертизу до Європейської комісії «За демократію через право».

Водночас суддя висловив низку зауважень до документа. Перша претензія стосується складу тимчасової спеціальної комісії, яка перевірятиме діяльність суддів. У ній володарі мантій будуть у меншості (лише 5 суддів у відставці, решта — представники громадськості). В.Онопенко переконаний, що саме судді повинні вирішувати долі своїх колег. І європейські стандарти, і зауваження, висловлені у висновках експертів, вимагають, аби у складі таких органів було не менш ніж половина суддів.

«Члени комісії повинні давати оцінку рішенням судів. Як це співвідноситься з нашою Конституцією та чинним законодавством? Аж ніяк. Тому що і в Конституції, і в законах записано: дати оцінку діям судді може лише вищий суд. Для цього виписані спеціальні процедури», — висловив ще одну претензію до проекту В.Онопенко. На його думку, таким чином виникає питання щодо порядку розгляду скарг на суддів.

«Переважна більшість суддів — чесні й порядні люди»

Голова РСУ нагадав, що експерти Ради Європи після ознайомлення з першим люстраційним проектом (розробленим Кабміном) підкреслили: таке лікування може лише посилити хворобу. «Експерти також відмітили, що наша правова система не була тоталітарною. Хоча й були помилки. Це доводять цифри. Якщо в судах кожної юрисдикції працює приблизно 9000 суддів і вони приймають рішення у 6,5 млн справ, то з-поміж оскаржених вердиктів змінюються лише 10%. У решті справ рішення залишаються в силі. Переважна більшість суддів — чесні й порядні люди. Так, є ложка дьогтю, яка псує бочку меду, але із цим треба розбиратись у кожному конкретному випадку. Відповідальність судді не може бути абстрактною. Повинні бути конкретне правопорушення й конкретна відповідальність», — уважає В.Онопенко. В Україні вже є органи, які вирішують питання дисциплінарної відповідальності суддів. Це — ВККС, ВРЮ, і, на думку голови РСУ, добре, що згідно з проектом після спеціальної комісії матеріали щодо служителів Феміди направлятимуться до ВРЮ, але це ще не гарантує об’єктивності.

У майбутньому виходом могло би стати

створення дисциплінарного суду. Василь Васильович нагадав, що коли в Росії 1864 року приймали статут кримінального судочинства, то вже тоді в ньому записали, що треба створити дисциплінарні суди, аби законники могли там доводити свою правоту.

В.Онопенко також уважає, що суддів не можна карати за рішення, прий­няті в так званих політичних справах. «Суддя не може знати, що справа колись буде визнана політичною, а підсудні — політв’язнями, адже він розглядає справу в межах пред’явленого обвинувачення. Наразі ми маємо випадки, коли, наприклад, батька й сина визнали політв’язнями. Це неприйнятно в правовій державі з погляду процедури. Можливо, вони — невинні, я не знаю. Можливо, треба було виправдати їх, але для цього має бути постановлений виправдувальний вирок. Політичного рішення в таких справах не може бути. Тим більше за розгляд таких справ суддів не можна притягувати до дисциплінарної відповідальності», — переконаний голова РСУ.

«Одночасне вивільнення кількох тисяч посад може спричинити хаос»

В.Онопенко торкнувся ще однієї проблеми, яка може виникнути в результаті поспішного очищення суддівського корпусу. Одночасне звільнення керівників усіх без винятку судів, їх заступників і секретарів палат, на його переконання, може призвести до колапсу всієї правової системи. Адже нині в Україні 766 голів судів, до того ж кожен має кілька заступників, плюс секретарі. У підсумку отримуємо значну цифру. Таким чином, у країні одночасно звільниться кілька тисяч посад. Це може спричинити хаос, що особливо небезпечно напередодні президентських виборів.

«Відновлення довіри до судової влади в Україні — це глибинний та тривалий процес, здійснити який шляхом прийняття тільки законопроекту неможливо», — зазначив голова РСУ. Вирівнювання ситуації вимагає комплексного підходу — від масштабної переатестації суддів до розуміння суспільством того, що довіру до суду не можна відновити одними репресіями. «Якщо є метастази корупції, то перш за все треба чистити скальпель, яким їх вирізають. А скальпель — це Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада юстиції, інші органи суддівської системи. До них треба обрати чесних, порядних суддів, які прийматимуть об’єктивні рішення. Бо ніколи суддя, який заплатив за свою посаду, не буде приймати справедливі рішення, він буде думати, як відбити гроші», — підкреслив Василь Васильович.

За словами голови РСУ, суди не стоять осторонь цієї проблеми.

Думку В.Онопенка підтримали його колеги — суддя ВС, член РСУ Галина Канигіна й суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Валентина Щепоткіна.

До того ж під час прес-конференції було оприлюднено звернення представників Верховного Суду до Верховної Ради. Вони наголосили, що відновлення довіри до судової системи має відбуватися з дотриманням міжнародних стандартів і відповідно до українського законодавства. Наприклад, перевірку суддів повинні проводити тільки уповноважені на це Конституцією органи.

Служителі Феміди закликали парламент не робити поспішних кроків та утриматись від прийняття законопроекту.

«Орієнтуємо суддів переїжджати на «континент»

Під час прес-конференції В.Онопенко відповів і на деякі «питання на злобу дня». Його думки:

Про відповідальність суддів, які ухвалювали неправосудні рішення у справах активістів євромайдану

— Наскільки мені відомо, у ВККС зараз розглядається 14 справ відносно судів, які приймали такі рішення… Тут важливо не перетворити процес на той, що мав місце у 1936—1938 роках, коли рішення приймали за списками.

Деякі справи розглядались одно­особово, деякі — колегією у складі 3—5 суддів. Скажіть, як у такому випадку з’ясувати відповідальність судді?

Але в цих випадках, про які ви говорили, судді повинні нести відповідальність аж до звільнення з посади. Я лише говорю про процедуру. Якщо вони звернуться до Європейського суду з прав людини, їх можуть поновити на посадах. Усі ми люди, і суддя може припуститися помилки, але це не означає, що він повинен нести відповідальність за кожну. Тільки якщо це зроблено грубо, навмисно.

Про ситуацію в Криму

— Ситуація складна. У Криму 492 судді. На них тиск іде страшенний. Ми збирали інформацію про те, хто хоче переїхати на «континентальну» Україну. Приблизно 5—10% бажають переїхати. Це ті, хто не має в Криму коріння, хто був недавно туди призначений. А інші хотіли б залишитися там…

У мене був голова Апеляційного суду м.Севастополя Станіслав Погребняк. Він сказав, що йому пропонують залишитись, але не дають гарантії, що надалі він працюватиме на півострові. Він говорить: «Ми розуміємо, що досить скоро ті судді, які залишаться, будуть

замінені на тих, хто захоче погрітися в Криму». Тому ми зараз орієнтуємо суддів, щоб вони переїжджали на «континентальну» Україну... Якщо навіть усі 492 судді переїдуть на «материк», вони будуть працевлаштовані, вакансії є.

Про плани на майбутнє

— Я поки що бачу себе в судовій системі. Можливо, на посаді голови Ради суддів, можливо, будуть якісь інші варіанти.