Режим суворої економії

Раді суддів чи не на кожному засіданні доводилося розглядати звернення суддів щодо застосування автоматизованої системи документообігу. На черговій зустрічі це питання також обговорювали: члени ради з’ясовували, які є способи економнішого та ефективнішого її використання. ДСАУ назвала кілька варіантів, щоправда прийнятними вони можуть виявитися не для всіх.

Рік можливостей та результатів

До розгляду проблеми повернулися у зв’язку зі звітом ДСАУ про стан інформатизації судів та виконання Національної програми інформатизації, з яким виступив заступник голови ДСАУ Віталій Положишник. Як він повідомив, 2013-й був роком, «коли суди мали можливість значно підвищити рівень забезпеченості комп’ютерною технікою, оргтехнікою, оскільки бюджетні призначення того року дозволяли це зробити». Він вважає, що таких результатів досягнуто і за рахунок правильної організації роботи більшістю судів.

На підтвердження позитивних зрушень В.Положишник навів кілька цифр. За його словами, на 1.01.2014 місцеві та апеляційні суди забезпечені персональними комп’ютерами на 70% від необхідної кількості, місцеві окружні адміністративні — на 54%, господарські — 83%, апеляційні загальні —

43%, апеляційні адміністративні — 74%, апеляційні господарські — 86%. В.Положишник пояснив, оскільки забезпеченість не стовідсоткова, то ДСАУ в поточному році буде над чим попрацювати.

Схожа ситуація із забезпеченням судів системами фіксації судового процесу. Незважаючи на те що загальний відсоток у рази перевищує норму — 129%, посадовець наголошує: «Більшість із систем підлягають списанню, проте продовжують перебувати на балансі суду. Реальний відсоток забезпеченості — 100%. Немає жодного випадку, коли суд не міг здійснити судочинство через відсутність системи фіксації».

Попри те, що асигнування на судову систему цього року дещо обмежені, В.Положишник не втрачає оптимізму і запевняє: «Певне покращення наприкінці року все ж таки буде».

Автоматизовані проблеми

В.Положишник з позитиву розпочав доповідь про виконання національної програми інформатизації. «За останній рік автоматизована система документообігу довела свою життєздатність, незважаючи на певні критичні моменти», — повідомив посадовець і наголосив на удосконаленні її впровадження.

Він повідомив, що наразі з судами укладено 243 договори на обслуговування автоматизованої системи і реалізовуються відповідні заходи. В.Положишник пояснив, що судами ці зобов’язання здійснюються не повною мірою, оскільки є певна заборгованість перед адміністраторами автоматизованої системи.

Проте В.Положишник знову ж таки акцентував увагу на позитивних змінах: «Минулого року нам вдалося організувати надсилання копій

судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення». За його словами, на 1.03.2014 з єдиного державного реєстру до Міністерства юстиції надіслано 23 тис. таких копій.

А от з-поміж важливих здобутків ДСАУ, як повідомив В.Положишник, — запровадження відеоконференцзв’язку, яким забезпечені всі суди загальної юрисдикції. Мовляв, забезпечили суди ВКЗ протягом двох років. Система працює, і нарікань на її роботу немає. «Усі проблеми вирішуються на місцевому рівні», — запевнив В.Положишник.

Він також повідомив, що за минулий рік проведено понад 11 тис. сеансів, а це, на його думку, «економія часу та державних коштів на доставлення засудженого до суду, а також гарантування безпеки осіб, яких доставляють до суду».

Єдина, досі не вирішена, проблема — затвердження положення про взаємодію судів з установами Державної пенітенціарної служби. «Проект розроблений, погоджений Генеральною прокуратурою, думаю, найближчим часом направимо його на погодження та затвердження. Положення регламентує діяльність працівників апарату суду та працівників пенітенціарної служби. Важливо синхронізувати дії з проведення ВКЗ між судом і установами виконання покарань», — пояснив В.Положишник.

Удосконалювати та оновлювати ДСАУ обіцяє і Єдиний державний ре­єстр судових рішень, який «останнім часом був значно модернізований, зросла наповнюваність судовими рішеннями, окрім того, змінено пошуковий функціонал», — назвав позитивні сторони роботи щодо реєстру посадовець і повідомив, що наразі в реєстрі вміщено

близько 36 млн судових рішень.

Без відхилень та збоїв, за словами В.Положишника, працює і «електрон­ний суд». «Це не заміна паперовому документообігу, — наголосив посадовець. — Разом із паперовим варіантом документів суд надсилає учасникам процесу електронну копію, щоб особа могла вчасно її отримати і підготуватися до судового засідання».

У майбутньому планується розвивати можливості «електронного суду». Пропонується запровадити механізм надсилання учасниками процесу до суду певних електронних документів. Однак поки що ця ініціатива перебуває на стадії розроблення.

Сприяє економії впроваджене минулого року надсилання СМС-повідом­лень. Так, станом на 1.03.2014 місцеві суди надіслали близько 99 тис. електронних повісток. «Це значна економія бюджетних коштів та робочого часу працівників апарату суду», — наголосив В.Положишник.

ІТ-технології чи людина?

Однак з-поміж результатів роботи ДСАУ, висвітлених у звіті, голова Ради суддів Василь Онопенко виявив насторожуючі моменти. «Невже у нас немає можливості для внутрішньої економії? Деякі цифри просто насторожують. От наприклад, протягом 6,5 років у реєстрі розміщено 36 млн копій судових рішень. Якщо кожна копія — 3 грн., то, виходить, витрачаємо 108 млн грн.» — підрахував В.Онопенко. «Розумію, є закон, який треба виконувати, проте варто подумати, як у цій ситуації можна зекономити?» — закликав присутніх голова РСУ.

На необхідності не економії, а перегляду підходу до виконання вимог Національної програми інформатизації наголошувала член РСУ Галина Канигіна. Згадала вона і про автоматизовану систему документообігу, проблеми із використанням якої досить часто обговорювали на засіданнях РСУ.

«Читаю у ваших матеріалах: відповідно до зауважень та пропозицій здійснюється постійне доопрацювання та оновлення. Скільки може бути цих оновлень? І, зрештою, чи відбуваються вони без кадрових втрат для судів?» — не стрималася Г.Канигіна, додаючи, що багато скарг РСУ отримує не щодо положення, а щодо програм і зручності їх використання.

На такі зауваження В.Положишник відповів: «Немає жодного продукту, який був би ідеальний та задовольняв потреби всіх судів». Він пояснив, що зміни завжди стають поштовхом для модернізації всієї системи. А що стосується проблем, на його думку, вони з’являються по мірі використання програми. «Оновлення програми — нормальний процес. Ми — користувачі багатьох судових систем, і навіть не знаємо, коли відбуваються їхні оновлення, але це постійний процес», — запевнив В.Положишник. Також додав, що всі оновлення здійснюються за рахунок адміністратора системи без додаткових коштів та витрат з боку судів. Тим паче, «скільки користувачів, стільки і побажань: одна юрисдикція хоче одне, друга — інше. Тому треба шукати баланс», — переконані в ДСАУ.

Секретар РСУ Тетяна Козир висловила занепокоєння перевантаженістю реєстру. «Коли інформація зберігається на письмових носіях, передбачено відповідні терміни її зберігання, після сплину яких її знищують. У реєстрі вже накопичили майже 40 млн процесуальних документів, які зовсім не мають

змісту, — це навіть не вирішення спору по суті. Можливо, настав час подумати над тим, як зробити номенклатуру, встановити терміни зберігання судових рішень, визначити перелік тих, які підлягають внесенню, тощо?» — запропонувала Т.Козир.

В.Положишник нагадав, що ця проб­лема вирішується шляхом архівації документів, а вилучати із реєстру будь-які електронні копії судових рішень заборонено чинною постановою Кабінету Міністрів, якою визначений порядок ведення реєстру, а не його наповнення. Проте з огляду на пропозицію членів РСУ заступник голови ДСАУ припустив, що є імовірність вирішити питання в цьому році. Як варіант — внесення змін до постанови або ж нова її редакція.

До обговорення економічної складової впровадження в роботу судів новітніх технологій повернула присутніх заступник голови РСУ Раїса Ханова. Вона звернула увагу на те, що сьогодні в державі проголошено режим жорсткої економії. «Не можна, щоб сама по собі технологія була на першому місці, а вже потім — людина, яка створює продукт, напрацьовує його. І якщо ми можемо зменшити обсяг рішень, які вносяться до реєстру, і скеровувати туди лише рішення по суті, при цьому — зекономити частину коштів і направити їх на оплату праці працівників апарату суду, то треба це робити!» — закликала Р.Ханова.

Вона також звернулася до ДСАУ з проханням одночасно із запровадженням цієї програми надати РСУ свої пропозиції щодо скорочення витрат і перерозподілу їх на потреби судів. «Ми знаємо, яка ситуація в судах, зокрема з оплатою праці працівників апарату. Автоматизована система документообігу, по суті, передбачає передання матеріалів до

електронного архіву. Однак не може ця система бути захаращена до безкінечності».

Економічна складова цікавить і члена РСУ Павла Гвоздика, а саме — цікавили реальні результати впровадження «електронного суду». Він навіть припустив можливість повернення до попередньої практики. «А чи є вже статистика ДСАУ? Коли «вручну» її робили, до 10 січня вона була готова. А тепер — говоримо, що є час, «машина» зробить... Давайте визначимося, чого ми хочемо і якого результату прагнемо досягти? Що маємо? У межах жорсткої економії, відповідно до якої пропонується обмежити наші соціальні виплати, напевне, насамперед треба відкинути неефективні видатки», — вважає П.Гвоздик.

На зауваження та пропозиції члена РСУ відреагував в.о. голови ДСАУ Володимир Півторак. Він повідомив, що у планах ДСАУ — оптимізація структури апарату. «Ми внесемо відповідні пропозиції на засідання РСУ. Є потреба виключити із штату людей, які паралельно працюють з тими ж паперами. Інакше для чого ми тоді впроваджуємо автоматизовану систему?» — переконаний В.Півторак.

Коли саме чекати змін, посадовець не повідомив. Проте в РСУ вирішили: питання щодо автоматизованої системи не відкладати у довгу шухляду і зобов’язати створену раніше робочу групу вивчити його. Саме остання буде займатися пошуком можливостей економного використання ІТ-технологій у роботі судової системи.

Закон і Бізнес