Останній закон очищення

Який проект необхідний для відновлення довіри до судової системи?

ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ

Схоже, парламент вже остаточно вирішив, яким чином провести перевірку суддів та що необхідно зробити для того, щоб громадяни більше довіряли судам. Разом з тим у суддівських колах попереджають, що Верховна Рада може, навпаки, створити небезпечний прецедент, який використовуватиме у своїх інтересах кожна наступна влада.

Зміни на заміну

Минулого тижня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект «Про відновлення довіри до судової системи України» (№4378-1). Цю ініціативу було підготовлено групою із 6 народних обранців та подано на заміну проекту, раніше зареєстрованому під тим самим номером з тією ж назвою.

Як наголосила один з авторів ініціативи Анжеліка Лабунська, при підготовці проекту було враховано всі зауваження представників Венеціанської комісії та Ради Європи, які вони висловлювали до схожої урядової ініціативи. За попередніми оцінками, новації відповідають міжнародним стандартам, наголосила парламентар.

На користь цього законопроекту свідчить і те, що нардепи, котрі також ініціювали низку проектів «Про відновлення довіри до судової

системи» (№№4378-2, 4378-3, 4378-4, 4378-5), відкликали свої пропозиції. До того ж деякі з них увійшли до робочої групи, яка готувала остаточний варіант новацій.

Якщо ж говорити про партійну належність авторів нового проекту №4378-1, то серед них — представники фракцій ВО «Батьківщина», ПП «Удар», ВО «Свобода» та позафракційні нардепи.

Щоправда, комітет раніше вже встиг дати добро розробленому в Мін’юсті проекту №4378, тому щодо урядової ініціативи нардепи змінили свою позицію та закликали колег відхилити її. Таким чином, проект №4378-1 став одноосібним фаворитом серед запропонованих новацій.

Люстрація — погане слово

У необхідності відмовитися від будь-яких люстраційних процедур переконаний Дмитро Шпенов, який представляє у комітеті фракцію Партії регіонів. Зокрема, він закликав колег прислухатись до думки міжнародних експертів. «Комісар Ради Європи з прав людини Нілс Муйжніекс закликав владу відмовитись від люстрації суддів і вважає, що відповідні законодавчі ініціативи можуть мати небезпечні наслідки. Віце-президент Європейської комісії з питань ефективності правосуддя Георг Става наполягає на тому, що при ухваленні рішень про звільнення і призначення суддів надзвичайно важливо додержуватись законної процедури», — зазначив парламентар.

Разом з тим представники парламентської більшості наголосили, що всі озвучені зауваження стосувались урядового проекту, а парламентарі при підготовці свого їх врахували. Д.Шпенова навіть звинуватили у тому, що він не читав нового законопроекту.

Та й якщо проаналізувати останній, дійти висновку, що парламентарі намагаються уникнути слова «люстрація», яке в тексті взагалі не вживається. У попередній же версії проекту №4378-1 воно зустрічається кілька разів.

Разом з тим деякі процедури, які можна назвати люстраційними, у проекті все ж таки передбачено.

Так, у разі ухвалення ініціативи буде створено Тимчасову спеціальну комісію, до якої із заявами про необхідність перевірити діяльність певного судді зможуть звертатися фізичні та юридичні особи. Суддя ж підлягатиме перевірці лише якщо він ухвалював рішення, перелік яких наводять нардепи. Зокрема, це рішення:

• про обмеження прав громадян на проведення зборів та мітингів, винесені після 21 листопада минулого року;

• про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою «щодо осіб, які визнані політичними в’язнями, за дії пов’язані з їх політичною та громадською діяльністю», а також щодо учасників масових акцій протесту;

• у справах, пов’язаних із проведенням виборів до ВР VII скликання, скасуванням їх результатів або позбавленням статусу народного депутата особи, яка була парламентарем, тощо;

• щодо яких рішенням Європейського суду з прав людини встановлено порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які були спричинені діями або бездіяльністю судді, що містять ознаки порушення присяги судді.

Усього ж перевірку проводитимуть за 10 підставами. Час проведення перевірки проект

обмежує одним роком.

До складу тимчасової спеціальної комісії увійдуть 15 членів. Із них 5 обере Верховний Суд. Його представники мають бути суддями у відставці, які протягом останніх 5 років перебування на посаді судді не обіймали адміністративних посад. Ще по 5 членів комісії підберуть урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики та Верховна Рада. Ними зможуть бути громадяни, які обов’язково мають вищу юридичну освіту. При цьому не зможуть потрапити до тимчасового органу діючі народні депутати, держслужбовці та судді.

Основною ж відмінністю проекту №4378-1 від урядової пропозиції є те, що члени комісії не зможуть самостійно ухвалювати рішення про звільнення суддів. Натомість свій висновок та матеріали перевірки вони направлятимуть до Вищої ради юстиції. Остання ж вирішуватиме, чи погоджуватись із такими висновками. Таким чином, звільнення формально відбуватиметься за чинною процедурою.

Водночас довірити останнє слово нинішньому складу ВРЮ нардепи не готові. Відповідно до проекту «з моменту набрання чинності цим законом повноваження членів Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів припиняються». Підбір же нових членів цих колегіальних органів здійснюватиметься за чинним законодавством.

Однак із цією нормою не можуть погодитися в самій ВККС. «Такий прецедент спровокує ситуацію, коли кожна зміна парламенту тягнутиме за собою зміну і цих органів. Необхідно все ж таки поглянути на принцип поділу влади і дати можливість з’їзду суддів визначитись, чи доцільно нам перебувати на своїх посадах», — наголосив секретар ВККС